визнання договору купівлі-продажу недійсним

Правова позиція ВССУ: правочин, що вчинила дієздатна особа може бути визнаний недійсним, якщо буде доведено, що у момент його вчинення ця особа не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті – за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.
Правила ст. 225 ЦК України поширюються і на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала у такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо).

Детальніше

Теґи:  , , 2017-08-13

Правовий висновок Верховного Суду України по справі про витребування майна з чужого володіння, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування реєстрації права власності на нежитлові приміщення та зобов’язання звільнити приміщення

Верховний Суд України опублікував правову позицію у справі №6-267цс15, предметом якої був спір про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування реєстрації права власності на нежитлові приміщення та зобов’язання звільнити приміщення.
При розгляді цієї справи ВСУ зробив правовий висновок щодо витребування майна з чужого володіння.
Так, положення статей 215, 216 Цивільного кодексу України ( правові наслідки недійсності правочину) застосовуються лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним, тому вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред’явлена тільки стороні недійсного правочину.
Отже, реституція є правовим наслідком недійсності правочину і cпособом захисту цивільних прав, який може бути застосовано до відносин зобов’язального характеру, за умови якщо спір виник між сторонами недійсного правочину (договору).
Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Детальніше

Теґи:  , , , , , , , 2016-02-27

Правова позиція Верховного Суду України по справі про витребування майна із чужого незаконного володіння та поверння його власнику

Верховний Суд України на спільному засіданні Судових палат у цивільних та господарських справах 01 липня 2015 року ухвалив постанову у справі №6-619цс15 у про витребування майна із чужого незаконного володіння.
Суд, при розгляді цієї справи, зробив правовий висновок про підстави витребування майна у добросовісного набувача.
Так, відповідно до частини першої статті 388 ЦК Укаїни якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Звертаючись до суду з позовом, позивачка посилалась на те, що належний їй на праві власності житловий будинок був відчужений усупереч її волі та зазначала, що договір купівлі-продажу цього будинку є нікчемним, оскільки довіреність на продаж належного їй житлового будинку вона не видавала.
Відповідно до статті 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин (стаття 245 ЦК України).
Вирішуючи питання про наявність чи відсутність в учасника правочину волевиявлення на його вчинення, суду слід виходити з ретельного дослідження наявних у справі доказів як кожного окремо, так і їх сукупності.
Установивши, що позивачка не мала наміру відчужувати належний їй житловий будинок, повноваженнями щодо його відчуження представника не наділяла, дії останнього не відповідали її волі та що вона не схвалила в подальшому вчинений від її імені правочин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що належне їй на праві власності майно вибуло поза її волею, а відтак спірний житловий будинок підлягає витребуванню в добросовісного набувача на користь позивачки відповідно до статті 388 ЦК України.

Детальніше

Теґи:  , , , , , , , , , , , , , , 2016-02-27

Правовий висновок Верховного Суду України у справі про визнання договору купівлі-продажу недійсним

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 25 лютого 2015 року ухвалив постанову у справі № 6-14цс15, предметом якої був спір про визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Суд зробив правовий висновок про те, що відповідно до частини другої статті 79 ЗК України (у редакції, чинній на час отримання державного акта) право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об’єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться.
Згідно із частиною третьою статті 373 ЦК України право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об’єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.
Враховуючи викладене, у правовідносинах, що склалися між реорганізованим сільськогосподарським підприємством та громадянином, багаторічні насадження не можуть розглядатися, як окремий об’єкт права власності без земельної ділянки, на якій вони знаходяться, оскільки є складовою частиною земельної ділянки.
Суд першої інстанції правильно виходив із того, що перебування багаторічних насаджень на балансі підприємства не може вважатись підтвердженням права власності на ці насадження, оскільки баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу та вартості майна і не свідчить про знаходження майна у власності (володінні) підприємства (організації).

Детальніше

Теґи:  , , 2016-02-27

replica watches sale
cheap replica watches